САТ – український музичний колектив, учасник міжнародних та всеукраїнських фестивалів авангардної, джазової, сучасної академічної, імпровізаційної музики. Лауреат П’ятого Всеукраїнського фестивалю співаної поезії та авторської пісні «Оберіг» (проект герметичного мистецтва «Лабіринт», Луцьк, 1993 р.), переможець хіт-параду Радіо-Рокс Україна (у номінації «Джаз», 1995 р.).
Ансамбль, який згодом отримав назву САТ, створено 26 квітня 1986 року Михайлом Стрельніковим та Олександром Клименком. На час створення колективу музиканти навчалися у Житомирському музичному училищі імені В. С. Косенка.
САТ утворився як колектив однодумців завдяки спільній світоглядній позиції та художньо-естетичним поглядам на функціонування імпровізаційного музичного мистецтва.
Перші роки існування колективу позначено інтенсивними творчими пошуками не лише індивідуального стилю і репертуару, а й інструментальної визначеності.
25 серпня 1990 року сформувався склад, у якому ансамбль проіснував до 23 травня 1997 року: Михайло Стрельніков (гітара), Олександр Клименко (баян), Сергій Охрімчук (скрипка).
Виконання сучасної імпровізаційної музики на скрипці, баяні та гітарі суперечило традиційному слухацькому сприйняттю, оскільки подібний камерний склад у другій половині 80-х років XX століття асоціювався зі стійкою жанровою ідіоматикою.
Після закінчення Житомирського музичного училища О. Клименко і С. Охрімчук навчаються у Київській державній консерваторії імені П. І. Чайковського, М. Стрельніков розпочинає викладацьку діяльність у Білоцерківській музичній школі № 4.
У 1993 році на запрошення Олександра Нестерова (1954–2005) САТ виступив на Першому Міжнародному фестивалі авангардного мистецтва в Україні «Нова територія». У фестивалі брали участь виконавці з Росії, країн Прибалтики, України: Володимир Чекасін, Сергій Лєтов, Юрій Парфьонов, Владислав Макаров, Михайло Юденіч, Вітаутас Палібавічус, Арнольдас Гурінавічус, Арунас Шлаустас, Олег Молокоєдов, Олександр Нестеров, Юрій Яремчук, Юрій Кузнецов, Юрій Зморович, Петро Товстуха та інші.
Данило Перцов зазначає: «САТ виник як експерементальний творчий колектив, що працював у тому ж напрямку, що й «Трі О», Валентина Пономарьова, Сергій Курьохін, на наших теренах – тріо Олександра Нестерова, театр ААА Юрія Зморовича. Проект виглядав дуже яскраво і солідно. У 1993 після виступу на фестивалі “Нова Територія” на нього звернув увагу відомий теоретик джазу, музичний оглядач BBC World Service Джералд Вуд (Єфім Барбан). В ці часи ансамбль починає заявляти про себе не тільки як імпровізаційний, але й як виконавський колектив».
САТ плідно співпрацює з українськими композиторами, які створюють для колективу низку творів: Сергій Ярунський – камерна симфонія № 1 для скрипки, гітари та баяна «Оранжерея кактусів», камерна симфонія №4 для скрипки, гітари, баяна, флейти, фагота і ф-но «Богиня Мокоша», Алла Загайкевич – «Не відриваючись від землі», Андрій Карнак – «SATory I» & «SATory II», Данило Перцов – «Кецалькоатль», Данило Перцов – «Соната для гітари соло». Твори у різні роки виконувалися ансамблем на фестивалях (Прем’єри сезону, Київ Музік Фест, Форум музики молодих). В свою чергу Алла Загайкевич каже наступне: «“Не відриваючись від землі” – п’єса специфічна: партитура поєднує як нотоване письмо, так і спеціальну графіку для керівництва «імпровізацією» (...). Вона написана для музикантів-професіоналів та імпровізаторів в одній особі. Писалося тільки для САТ, інших таких не знаю...».
САТ – учасник міжнародних та всеукраїнських фестивалів сучасної музики, серед яких: Нова територія (Київ, 1993), Прем’єри сезону (Київ, 1995, 2000, 2001, 2002, 2004, 2006, 2008), Форум музики молодих (Київ, 1995, 2000, 2001, 2003, 2006, 2007), Київ Музік Фест (Київ, 1999, 2002, 2006), Джазовий фестиваль (Черкаси, 1992, 1999, 2000), Фестиваль вільного мистецтва Шури Шварцдигулова (Біла Церква, 1991, 1995, 1997), П’ятий Всеукраїнський фестиваль співаної поезії та авторської пісні «Оберіг» (проект герметичного мистецтва «Лабіринт», Луцьк, 1993 р.), Радіо-Рокс Україна (Київ, 1995), Мета-Арт (Київ, 1997) та інших.
У 2006 р. вийшов CD-диск ансамблю з однойменною назвою «САТ» (видавець – музичне видавництво «Етнодиск», Київ). В анотації зазначається: «Творчість САТ охоплює широке коло стильових напрямків і музичних образних сфер. Естетична концепція САТ базується на поєднанні особливостей світоглядів кожного з учасників колективу. Тріо працює в межах композиційної та імпровізаційної музики. Оригінальні твори САТ – це форми, які поєднують структуровані елементи з імпровізацією. САТ співпрацює з молодими українськими композиторами, а також інтерпретує твори відомих композиторів та виконавців. Вільна імпровізація САТ – це спонтанне музикування за власними драматургічними принципами, мета якого – досягнення гармонійного поєднання індивідуального та колективного, це три інструментально-індивідуалізовані лінії, які, взаємодіючи між собою, створюють нерозривну звукову тканину».
У листі до учасників колективу з приводу виходу CD-диску Єфим Барбан пише, що музика САТ «демонструє явні ознаки художньої значущості – медитативної споглядальності та емоціональної насиченності».
Авторство назви колективу належить М. Стрельнікову. З плином часу трактування назви збагачувалось, поглиблювалось. Для презентацій диску, які відбулися у червні 2006 року у Києві, Білій Церкві та Луцьку Олександр Клименко та Михайло Стрельніков сформулювали своє бачення музичного колективу: «САТ не є абревіатурою. САТ – корінь слова, підставова річ, яка може наповнюватися різними змістами та відтінками. САТ – точка у різних частинах простору. САТ – постійність. САТ не зникає і не з’являється, не розпадається і не збирається. САТ залишається актуальною ідеєю, приводом до зустрічі». У такому контексті запропоноване Андрієм Матійком прочитання назви колективу як абревіатури (Сучасне Акустичне Тріо) не контрастує з твердженням музикантів.
Про філософію САТ Андрій Карнак сказав: «Періодичне відродження САТ – це сакралізація процесу творчості, матеріалізація з прихованого у матеріальний світ. Матеріалізація ідей, котрі пов’язані з розумінням нас у цьому світі й світу в нас самих. Без перетікання енергій від виконавця до слухача і навпаки, творчість вмирає. САТ – точка в різних контекстах простору. Текст як губка вбирає в себе нову реальність. Зустріч припиняє наш броунівський рух, змінює нас і простір навколо нас».
САТ у складі Олександра Клименка та Михайла Стрельнікова репрезентував сольні програми, а також програми з провідними українськими музикантами (Д. Перцов, С. Охрімчук, А. Загайкевич, А. Карнак) у різних містах України (Київ, Біла Церква, Луцьк, Черкаси, Житомир).
